Гід Івано-Франківськом: куди йти, де зустрічатися на каву, де волонтерити. Розповідають інсайдери - «Новости красоты»

Українців розкидало по світу. Дехто з нас виїхав за кордон, дехто опинився в безпечних місцях на Заході України. Починаємо серію матеріалів про українські міста, де немає воєнних дій, та розповідаємо про прості побутові речі: де волонтерити, де робити манікюр, де пити каву, де зафарбовувати сивину (адже її з продовженням війни стає дедалі більше) та де задовольняти сенсорну спрагу. Починаємо з Івано-Франківська, прикарпатського міста, яке відсвяткувало 360 років  і прихистило більш ніж 140 тисяч вимушених переселенців. Тож підтримувати місцеві бізнеси – це не просто внесок в економіку, а й персональна подяка містянам.

КРАСА ТА ДОГЛЯД

Манікюр

Я була співзасновницею цього салону, продала його три роки тому, але відвідую і зараз. На манікюр/педикюр раджу записатися до Тетяни.

Волосся

Фарбувати волосся вміють та люблять тут. Це, радше, простір для навчання, ніж салон у класичному розумінні, але тут дійсно талановиті дівчата.

Також раджу CLab, школу-салон з фарбування волосся. Viber, Telegram, WhatsApp: +380 (66) 825 69 10.

Косметолог

Засновниця "Антик" Ірина Василюк (Viber, Telegram, WhatsApp: +38 050 688 84 37) – моя подруга. 15 років користуюсь її послугами (усі методи ін’єкційної та апаратної косметології).

Стоматолог

Головна лікарка клініки Оксана Барчук – просто поза усілякою конкуренцією.

ЇЖА 

Шампанерія: тераса на верхньому поверсі з видом на місто і гори, великий вибір салатів та піци. 

Promenade Restaurant: сніданки упродовж усього дня, піца (є навіть на ферментованому тісті) та дитяче меню. 

Corassini: мальовнича локація, літня тераса та мідії в меню.

Milk & Pink (галерея Бастіон): морозиво, мілк-шейки, заморожений йогурт – і все це з видом на історичні руїни старої фортеці. 

Поверх. Сюди можна завітати на келих вина (з 12-ї до 16-ї, бо у Франківську суворі правила), або на сніданок чи бранч. 

Цукерня. Меренговий рулет з полуницею, горішки зі згущеним молоком або "Павлова" – десерти тут на будь-який смак. 

Mondays. Безлактозна веганська їжа та дуже приємна атмосфера.Тут не використовують цукор (солодкого смаку стравам додають за допомогою сиропу агави або меду) та готують страви, що відповідають здоровому способу життя. 

Profiterole. Якщо засумували за матчею та боулами – вам сюди. Сніданки подають увесь день. 

ЛОКАЛЬНІ ВИРОБНИКИ

Хрусткі яблучні чіпси Newton's містять клітковину та пектин, тому можуть вважатися прекрасним перекусом. І замінити поп-корн в кіно – теж.  

 Мука (напівфабрикати). Їхні сирники з рисовим борошном – це щось. Є й тефтельки для запашної зупки, і вареники з вишнями (!)

Jeremy. Це сімейне виробництво домашнього морозива знає (і обожнює) кожен іванофранківець. Є за що. 

Sweet Studio. Тут роблять красиві та смачні торти або панкейки на замовлення. 

Станіславська Сироварня. За молочними продуктами та сирами – сюди. 

Кавоварка. Це повноцінна кав'ярня, де можна з'їсти морквяний суп-пюре чи замовити панкейки, а ще я раджу купувати випічку додому. 

ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ЦЕНТР

Олесневич Оксана – керівниця волонтерського центру "7 загін". Допомагаємо через неї – та всіх запрошуємо. 

Локальні продукти

Обожнюю ходити на ринок у Франківську! Колись на фестивалі «Порто Франко» в цьому ринкові була величезна виставка. Ну і там можна купити справжні гуцульські сири з Карпат — бринзу й будз.

Місця, які треба побачити

Якщо є змога, я раджу їхати у Карпати.

Найбільше у Франківську я люблю те, що це завжди Карпати на обрії. Прочитайте «Дванадцять обручів» Андруховича, «Непростих» Тараса Прохаська, оповідання Василя Стефаника і Марка Черемшини, нагадайте собі «Тіні забутих предків» Коцюбинського, пошукайте листи Лесі Українки з її візитів до Карпат — і обирайте маршрут.

Мій улюблений — це шлях з «Дванадцяти обручів» на гору Піп Іван, але чудовим початком буде візит до Криворівні, міста, де літувала вся українська інтелігенція.

Також раджу поїхати на суботній Косівський базар і купити там щось автентичне на пам’ять. Я маю звідти кілька старих гуцульських глеків, часто купую косівську кераміку на подарунок. Цей базар — наче музей під відкритим небом, тому не розраховуйте, що швидко впораєтеся!

Випити каву

Щоразу, коли я приїжджаю у Франківськ, то йду в книгарню «Лілеї-НВ», видавництва, яке свого часу видавало всіх суперзірок сучасної української літератури. Ця книгарня — на стометрівці. І там я неодмінно зустрічаю Тараса Прохаська. Це не магія, це Франківськ!

Пообідати

Я завжди любила обідати у «Фабриці», це страшенно дружній простір і там геть усе смачне. «Фабрика» свого часу задала тренд на любов до локальних продуктів і виняткового смаку в кожнісінькому інгредієнті, по це я щоразу туди повертаюся.

Каву я любила пити в легендарній кав’яреньці «Говорить Івано-Франківськ», та на жаль, її уже немає. Тому пораджу нову Adelie — чудове місце, щоб у тиші посидіти з книжкою чи ноутом.

А ще у Франківську неодмінно слід іти в тамтешню «Галку» (вулиця Бельведерська, 14), бо колись там працював барменом Тарас Прохасько!

Втамувати сенсорну спрагу 

Крім очевидного, раджу підземний перехід «Ваґабундо» — невеликий мистецький центр, співзасновником якого є письменник Юрій Андрухович.

Також, коли в місті, завжди стежу за тим, що робить команда «Промприладу», зараз це часті навкололітературні події, які організовує Тарас Малий у кав’ярні Adelie. Ну а сам «Промприлад» — чудове місце для зосередженої роботи.